Щороку 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією (World Pneumonia Day). Дата з’явилася в календарі з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових і місцевих організацій, науково-дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян-активістів.

Мета цього дня – активізація боротьби з пневмонією за допомогою комплексу заходів щодо профілактики та лікування цього захворювання. Пневмонія, або запалення легенів — це гостре захворювання інфекційної природи, що вражає легеневу тканину.

Особливу небезпеку пневмонія становить для дітей. ЮНІСЕФ та ВООЗ визначають це захворювання як провідну причину смертності дітей віком до 5 років. Ефективним методом запобігання пневмококовій інфекції у дітей є профілактичне щеплення.

Як зазначають у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), нині пневмонія є головною причиною смертності неповнолітніх у всьому світі. Щорічно це захворювання забирає життя близько 1 мільйона дітей у віці до п’яти років. Це більше, ніж СНІД, малярія і кір разом узяті. 98% дітей, які помирають від пневмонії, проживають у країнах, що розвиваються.

Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).

Діагностика пневмонії базується на поєднанні даних фізичного (об’єктивного) обстеження пацієнта лікарем та даних рентгенограми органів грудної клітки. При встановленні етіології досліджують мазки із глотки і харкотиння на наявність збудника.

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти HIB-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

Але пандемія COVID-19 у 2020 році різко змінює ставлення до цієї хвороби. COVID-19 — це гостре інфекційне респіраторне захворювання, яке викликається новітнім штамом коронавірусу, або SARS-CoV-2 (тяжкий гострий респіраторний синдром – коронавірус-2 — вірус, що викликав спалах хвороби COVID-19 в Китаї у грудні 2019 року, яка згодом поширилася на весь світ). Станом на 10 листопада 2020 року  в світі коронавірус виявлено у 51,5 млн. осіб, 1,3 млн. пацієнтів померли. В Україні зафіксували 479 197 лабораторно підтверджених випадки Covid-19. Померли від коронавірусу 8 756 пацієнтів. Кількість хворих невпинно зростає кожного дня і досягла більше 11 000 на день.

Інфекція SARS-CoV-2 в основному проявляється грипоподібними симптомами, такими як лихоманка, кашель і астенія, які схожі з іншими коронавірусами. Хоча важке пошкодження легенів може бути в будь-якому віці, у деяких людей з високим ризиком, таких як літні люди або люди, які страждають від мультиморбідності, вірус викликає важку інтерстиціальну пневмонію, гострий респіраторний дистрес-синдром і подальшу поліорганну недостатність. У уражених осіб можуть спостерігаться різні ступені задишки і рентгенологічні ознаки. Як відомо, в діагностиці COVID-19 полімеразна ланцюгова реакція вважається еталонним стандартом, але в останніх дослідженнях увага звернена на важливість комп’ютерної томографії органів грудної порожнини.