ДЕНЬ ПАМЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

09.05.2020

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Карантин в Україні триває вже два місяці. Він уже змусив сидіти вдома на Великдень і в перші травневі вихідні. На черзі – День пам՛яті і примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій. Зазвичай 8 і 9 травня вшановують ветеранів і згадують загиблих. Але цього року все відбуватиметься по-іншому. В умовах карантину, аби не наражати на небезпеку людей похилого віку та самих себе, кожен свідомий ціни перемоги за мир та чисте небо, залишається вдома, запалює свічу пам’яті, переглядаючи документальні та художні фільми про війну, з вдячністю та шаною до ветеранів, дбає про мирне сьогодення.

 

Не зважаючи на те, що ми перебуваємо вдома, наші студенти долучилися Перемоги та Дня пам’яті та примирення. Готували мультимедійні повідомлення, переглядали спільно документальні фільми.

Наш земний уклін усім, хто пережив роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Нехай зігріває нас всіх незгасне світло Перемоги, додає сил та наснаги для добрих справ в ім’я щасливого майбутнього нашої країни. Дорогі ветерани, щиро бажаю Вам здоров’я та довгих років життя під мирним українським небом.