#StandWithUkraine

Click to support
ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ НА БУКОВИНІ « Чернівецький медичний фаховий коледж
адреса Вул. Героїв майдану, 60

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ НА БУКОВИНІ

16.04.2020

На Буковині, як і по всій Україні, Великдень, чи Пасха, традиційно є одним із найзначніших і найочікуваніших свят календарного року. Але буковинці різних національностей і віросповідань відзначали це свято по-різному і здебільшого в різний час.Найважливішим атрибутом Великодніх свят у буковинців усіх без винятку конфесій були обрядові страви, а серед них головне місце посідав хліб у вигляді випічки. У православних та греко-католиків – це калач-паска, який пекли із муки найвищого сорту, щедро заправляючи яйцями та подекуди ще родзинками.

 

В українців ще однією важливою ритуальною стравою вважалося великоднє яйце – здебільшого розписане, розмальоване чи просто забарвлене в один колір – відповідно, звалося писанкою, крашанкою чи галункою. Господині складали великодній кошик зазвичай у суботу, щоби в неділю вдосвіта, а то й ще раніше встигнути на службу до церкви. Буковинки понад сто літ тому випікали по дві великі паски-дори та багато перепічок. Щоправда, страви вкладали тоді не до кошика, а до дерев’яної дійниці: поряд із шматками розрізаної паски клали яйця, хрін, часник, полин, солонину, будз, сир, сіль тощо.

 

Приблизно таким же залишився набір страв на Буковині і в наші дні.

Після богослужіння та освячення паски й інших страв надходила пора для великодньої магії. Насамперед усі квапилися додому. На низинній Буковині ґазди  у першу чергу йшли з дійницею з посвяченими стравами до худоби, дбаючи у такий спосіб про її здоров’я і достатку дому. Ввійшовши після обходу до хати, господар викладав скибки паски з сиром та іншими стравами, причому кожному з домашніх в окрему миску. Після молитви розпочиналася ритуальна трапеза, у якій куштуванню кожної з посвячених страв надавалося певне значення.

 Буковинська молодь співала гаївок, діти гралися в “Жмурки”, “Гойданку”, “Млинець”, “Лавку”. Молодь у центральних районах Буковини у вівторок пополудні зазвичай влаштовувала танці з музикою, які тривали до вечора. Від Великодня аж до Вознесіння в українців було прийнято вітати одне одного словами “Христос воскрес!”

Щиро дякуємо вам, люди в білих халатах!

Дорогі медики, у світле свято Воскресіння Христового прийміть найщиріші вітання! Нехай царюють у ваших серцях радість і душевний спокій! Нехай до вашої оселі прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, серце пломеніє любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими.

Ми вдячні Вам, хто не жаліючи зусиль і часу приймає на себе важкий тягар людського болю і страждань, оберігає найцінніше, що є у людини — її життя. І вдень, і вночі Ви поруч, аби встигнути допомогти хворому!

Дякуємо Вам за все, ангели-охоронці в білих халатах!